У наш час є досить поширеними випадки, коли люди купують речі або майно, що мають достатньо високу вартість, та потребують внесення передоплати (наприклад, транспортний засіб, квартира, будинок, земельна ділянка тощо).

Реалізовуючи свої наміри забезпечити виконання угоди сплатою частини коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору.

З метою уникнення негативних наслідків та судових спорів, як покупцю так і продавцю необхідно розуміти різницю між авансом та завдатком.

АВАНС

Аванс – це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю, та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша частина – після.

У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконанням однією із сторін договору своїх обов’язків, сума коштів сплачена як аванс має бути повернута покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передавати товар, покупець має право вимагати розірвання договору та повернення авансу.

Отже, у разі розірвання договору з будь-яких причин аванс має бути повернутий покупцю у повному розмірі.

ЗАВДАТОК

Завдаток – це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно.

Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).

Так, у разі порушення умов договору покупцем, завдаток залишається у продавця. Наприклад, якщо покупець відмовився оплатити отриманий товар у повному обсязі, продавець має право вимагати повернення товару, проте сума коштів, сплачена як завдаток, покупцю не повертається.

Але, якщо порушення зобов’язання сталося з вини продавця, то він зобов’язаний повернути покупцю завдаток, та додатково сплатити суму у розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково має сплатити суму у розмірі вартості такого майна. Тобто, у такому випадку завдаток повертається у подвійному розмірі.

Також, винна у порушенні зобов’язання сторона, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку.

Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, якщо сторони хочуть щоб передплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:

1) сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;

2) договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).

3) між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.

Зазначене підтверджується позицією Верховного суду України, який розглядаючи 13 лютого 2013 року справу №6-176цс12 щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.

Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.

Укладаючи договір необхідно звертати увагу на те, в якій саме формі буде здійснюватися передоплата за договором: у формі завдатку чи у формі авансу, оскільки зазначені форми передоплати суттєво впливають на наслідки, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін.

Автор: ТОВ HolGroup