Наприкінці березня 2018 року у Конституційному Cуді сформувались сенати та колегії, які працюватимуть з конституційними скаргами від громадян.
Право порушити питання про неконституційність норми чи закону українці отримали 30 вересня 2016 року. Раніше цим могли скористатись щонайменше 45 народних депутатів, Омбудсман, Верховний Суд та президент. Рішення суду має наслідки для всієї країни. Адже після його проголошення у Конституційному Суді норма закону чи закон втрачає чинність.
У Конституційному Суді кажуть, що із 574 скарг суд повернув заявникам 443 (77%) заяви через помилки, яких вони припустились.
Центр інформації про права людини разом з експертами пояснює, як правильно подати конституційну скаргу.
ХТО МОЖЕ ПОДАТИ СКАРГУ?
Конституційну скаргу має право подати фізична особа — громадянин України, іноземець, людина без громадянства та юридична особа.
Зі скаргою можна звернутись лише до Конституційного Суду України.
Скаргу необхідно подати протягом трьох місяців з моменту винесення остаточного судового рішення.
Суд може прийняти скаргу поза межами цього строку, якщо він визнає її розгляд необхідним через суспільний інтерес. Або якщо людина, яка з різних причин не могла отримати повний текст судового рішення, у конституційній скарзі клопотатиме про поновлення пропущеного строку.
ЩО САМЕ ОСКАРЖУЄТЬСЯ?
У Конституційному Суді оскаржують лише ті норми закону або сам закон, які заявник вважає неконституційними і які були використані в остаточному судовому рішенні у справі заявника. Це може бути рішення апеляційного суду чи касаційної інстанції, якщо це передбачає законодавство.
ШАНСИ НА УСПІХИ?
Експерти зауважують, що інструмент конституційної скарги не поширений у світовій практиці. У приклад вони наводять дані Федерального конституційного суду в Німеччині. Там щороку суд отримує близько 6 тисяч конституційних скарг. Із них суд відкриває провадження лише в 1% випадків. Неконституційними норми законодавства суд визнає у 0,003% випадків.
“Конституційний Суд не може геть визнавати неконституційними закони на підставі скарг. Це пов’язано з тим, що має бути дотримана правова визначеність”, — пояснює експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко.
ВИМОГИ ДО СКАРГИ
Конституційна скарга складається державною мовою. Однак коли Конституційний Суд розглядатиме скаргу, то учасники провадження можуть клопотати про залучення перекладача. Суд має постановити після такої заяви окрему ухвалу.
У скарзі потрібно вказати прізвище, ім’я та по батькові скаржника, адресу зареєстрованого місця проживання або повну назву та місцезнаходження юридичної особи. У Конституційному Суді просять юридичних осіб не повідомляти адреси з абонентськими скриньками. Іноземець чи людина без громадянства має вказати місце перебування. Окрім цього, варто зазначити номер телефону та електронну адресу, якщо такі є.
Фізична особа особисто, а не її представник, підписує конституційну скаргу. Скаргу може підписати уповноважена особа, якщо дієздатний заявник за станом здоров’я або через фізичні порушення не в змозі особисто підписати документ.
Конституційну скаргу юридичної особи підписує уповноважена на це особа. Але у скарзі підписант має ще й довести суддям свої повноваження щодо підпису. Це підтверджуються установчими документами (статут) цієї юридичної особи та актом про призначення чи обрання на посаду уповноваженої особи (наказ або протокол загальних зборів, де обирався директор з повноваженнями підпису). Ці документи уповноважена особа має додати до скарги та зазначити відомості про себе.
Конституційну скаргу потрібно подавати до Конституційного Суду особисто або поштою.
У скарзі має бути зазначений короткий виклад остаточного судового рішення, де суд застосував оскаржувані положення закону. Документ має також містити опис перебігу розгляду справи в українських судах.
У Конституційного Суду поки немає сформованої практики на випадки, коли касаційна інстанція відмовилась відкривати провадження.
За його словами, поки не буде остаточної позиції, суд тлумачитиме такі спірні питання на користь заявника. “В законі згадується “рішення суду за результатами касаційного перегляду”. Виникає питання, чи можна вважати рішення суду, яким суддя відмовив відкривати касаційне провадження, як рішення за результатами касаційного перегляду? У науці є дві точки зору на це. Друга точка зору відображена у висновку Науково-консультативної ради Вищого адміністративного суду України в контексті повернення судового збору. У ньому йдеться: оскільки суддя одноособово оцінює касаційну скаргу на норми матеріального та процесуального права, тому можна вважати це касаційним переглядом без витребування справи у суді першої інстанції”, — розповідає Віталій Запорожець, завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг.
“Якщо людина у скарзі у такому випадку називає остаточним рішенням рішення апеляційної інстанції, ми передаємо скаргу на розподіл суддям. Якщо вона вважає остаточним рішенням відмову у відкритті касаційного провадження, ми також кажемо їй “так”, бо немає практики”, — додає він.
У скарзі потрібно також обґрунтувати твердження щодо неконституційності положень закону України. Автор скарги має чітко вказати частину і статтю закону України, які він просить суд перевірити на відповідність Конституції України. Так само він має зазначити, яке з гарантованих Конституцією прав людини було порушено, пославшись на конкретні положення Конституції.
“Часто громадяни, дотримуючись інших вимог закону, в обґрунтування конституційної скарги закидають тіло апеляційної чи касаційної скарги. Або замість норм Конституції посилаються на визнані Україною міжнародні договори. Про обґрунтування неконституційності у таких випадках взагалі не може йти мови”, — розповідає Віталій Запорожець.
Перерахуйте у скарзі відомості про документи і матеріали, на які ви посилаєтесь. Потрібно додати також копії цих документів і матеріалів. Копія остаточного судового рішення у справі має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.
Конституційний Суд відмовляє у відкритті провадження, якщо зміст і вимоги конституційної скарги — очевидно необґрунтовані або простежується зловживання правом на подання скарги.“Це не може бути власна ксерокопія чи фотокопія. Документ має бути завірений належним чином”, — переконаний Богдан Бондаренко.
ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИЙ НАКАЗ
Під час розгляду конституційної скарги Велика палата може видати забезпечувальний наказ — тимчасову заборону вчиняти певну дію. Він видається у виняткових випадках, аби запобігти незворотним наслідкам, що можуть настати через виконання остаточного судового рішення.
Характер “винятковості” таких випадків встановлюватиметься практикою Конституційного Суду. Забезпечувальний наказ втрачає чинність з моменту ухвалення рішення або постанови ухвали про закриття конституційного провадження у справі.
Експерти зауважують, що Велика палата виносить такий наказ з власної ініціативи. Але при цьому вони рекомендують у скарзі попросити суд про це.
“Варто у скарзі вказати, якщо судове рішення буде виконуватись, то це призведе до таких от незворотних наслідків, що в подальшому поставить під сумнів можливість повернення мого права у першопочатковий стан”, — пояснює Богдан Бондаренко.
ЯКА ДОЛЯ СКАРГИ, ЯКЩО В НІЙ ЗРОБЛЕНА ПОМИЛКА?
Секретаріат суду протягом одного дня з моменту отримання має перевірити форму обґрунтування вашої скарги. Він перевіряє, чи ви обґрунтували неконституційність закону, чи зазначили гарантоване Конституцією право, яке зазнало порушення через застосування до вас закону. Якщо він виявить помилку, його співробітники повернуть вам скаргу. У супровідному листі вони мають вказати, яких саме помилок ви припустились. Секретаріат надасть вам строк для їх усунення.
Після Секретаріату конституційна скарга потрапляє в колегію, яка складається з трьох суддів. Вона визначає, чи відкривати конституційне провадження за отриманою скаргою. Для цього суддя-доповідач у 20-денний строк готує проект про відкриття провадження або відмову у відкритті.
“Якщо колегія прийняла одностайно рішення про те, що скарга є необґрунтованою або закон конституційний, тоді немає про що говорити. Якщо ж рішення ухвалюється неодностайно — наприклад, два судді проти одного — тоді рішення про відкриття провадження приймає сенат у складі з дев’яти суддів”, — пояснює Богдан Бондаренко. Якщо ж провадження відкривається, справу розглядає сенат.
СУД ВИЗНАВ НОРМУ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ. ЩО ДАЛІ?
Якщо Конституційний Суд визнав неконституційними норму закону чи сам закон, скаржник може звернутись до Верховного Суду за переглядом справи за виключними обставинами. Однак законодавець визначив умову — “якщо судове рішення ще не виконане”.
Оскаржувана норма чи закон виходить із правового поля України з моменту оголошення рішення Конституційного Суду.
Источник: humanrights.org.ua
Следите за новостями с нашим Telegram-каналом и страницей в Facebook!